Вірш «Поштовий вагон» став чудовою українською піснею

Хороша новина – улюблені Чернігова, лауреати багатьох міжнародних та всеукраїнських премій і конкурсів, відомі співачки, сестри Інна та Тетяна Чабан записали нову прекрасну пісню «Поштовий вагон».

Новий твір – глибокий, проникливий і неповторний вірш нашої всесвітньо відомої письменниці з міста-героя Чернігова, народної поетеси України Тетяни Дзюби. Чарівну, зворушливу музику написали Тетяна Чабан та Сергій Дзюба. Цікавий відеокліп на цю пісню створила відома поетеса зі Львова Надія Бойко, з якою напрочуд успішно співробітничають Сергій і Тетяна Дзюби.

Нагадаємо, що в репертуарі Інни і Тетяна Чабан – пісні «Білі ангели» (слова Тетяни Дзюби, музика Сергія Дзюби), «Закінчиться війна» (слова Сергія Дзюби, музика Петра Лойтри»), «Намисто і Струна» та «Ми з тобою згаснем молодими» (слова Сергія Дзюби, музика Тетяни Чабан). Ці пісні мають вже тисячі переглядів на Ютубі та сотні тисяч переглядів на популярних порталах. Саме за пісню «Білі ангели» Тетяна і Сергій Дзюби стали лауреатами Міжнародної премії української пісні імені Василя Симоненка.

Новий відеокліп – нині сьомий у майбутньому третьому музичному альбомі нових українських пісень Сергія Дзюби «Зима така маленька, мов японка», який планується завершити наприкінці цього року. Серед виконавців, котрі вже чудово записали пісні добродія Сергія, – лауреати міжнародних та всеукраїнських премій Валентина і Володимир Олійники (дует «Крила»), сестри Інна та Тетяна Чабан і Петро Лойтра. Також уперше цікаво записав власні пісні у своєму неповторному виконанні й автор – народний поет України Сергій Дзюба, який створює не тільки слова, а й музику.

Зараз у роботі – нові пісні добродія Сергія у виконанні оркестру Збройних Сил України, народного артиста України Олександра Василенка і дуету «Крила».

Галина Леус

Поштовий вагон

Слова Тетяни Дзюби. Музика Тетяни Чабан і Сергія Дзюби

У вазах дворів – білі гілочки безу,

Тополі зганяють із неба хмарини.

Листи відпливають в замріяну безвість –

Південно-сліпучі легкі субмарини.

Згасає мелодій розчулений голос

В ошатних бравадах та істинах голих,

І сонця прощально-усміхнений лик

Змітає із площі старенький двірник.

Розкришений в букви цей день у конверті,

У зірочки безу, що щастя віщують.

Пливуть «субмарини» в вагоні обдертім,

Де бомжі і мрії, обнявшись, ночують.